Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»

Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»

Технологія (у цьому контексті) — методи застосування будь-якої науки чи мистецтва на відміну лише знань про цю науку чи мистецтво. Технологія навчання — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (Reading and Writing for Critical Thinking – ЧПКМ) була створена для задоволення потреби школи в організації активного навчання та для забезпечення розвитку критичного мислення учнів на уроках читання та письма (предмети «Українська мова» та «Літературне читання»). У педагогічну практику українських вчителів почала впроваджуватися в 90-х роках ХХ століття.

 Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи. Основні положення технології ЧПКМ:

• Процес учіння — це процес пов’язування нової інформації з уже відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже набутих знань та уявлень.

 • Діти допитливі від природи, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над серйозними питаннями та висувати оригінальні ідеї.

• Роль вчителя — позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність.

 • Критичне мислення формується насамперед у дискусіях, у процесі активної взаємодії з текстами, створення письмових робіт тощо.

• Завдання вчителя — не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу у розширенні та реструктуризації вже набутих ними знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

• Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демократичної громадянської свідомості.

Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:

* виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення; ü дозволити учням вільно розмірковувати;

* приймати різноманітні ідеї та думки;

*сприяти активному залученню учнів до процесу навчання; забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

*виражати віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

* цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб критично мислити, учні мають:

* розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;

*брати активну участь у навчальному процесі;

* ставитися з повагою до різноманітних думок;

*бути готовими породжувати й відхиляти судження.

 Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи.

 Цілі навчання (таксономія Блума) Готуючись до уроку, учителю важливо усвідомлювати цілі, які мають реалізуватись на цьому конкретному уроці. У 1956 році американським психологом Бенджаміном Блумом у книзі «Таксономія освітніх цілей: сфера пізнання» були запропоновані правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання:

• цілі когнітивної групи (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

 • цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);

• цілі психомоторні (навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички). Цілі когнітивної групи Знання Розуміння Застосування Аналіз Синтез Оцінка

 • запам’ятовування та відтворення матеріалу, який вивчається

• встановлення зв’язку, перетворення з однієї форми (зі словесної у графічну); інтерпретація; прогнозування

 • використання вивченого матеріалу в конкретних умовах і нових ситуаціях

 • виділення частин цілого, виявлення взаємозв’язку між ними, осмислення принципів організації цілого

• вміння комбінувати елементи, щоб одержати ціле з новою системною властивістю

• вміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу для конкретної мети У 1999 році Лорін У. Андерсон, почесний професор Кароліни в Університеті Південної Кароліни та Д. Кратволь, американський педагог, психолог (1921- 2016рр.) переглянули цю таксономію у своїй книзі «A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A Revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives» (Таксономія для навчання, викладання та оцінювання: перегляд таксономії освітніх цілей Блума). Вони виділили когнітивні (мисленнєві) процеси і способи вимірювання рівня знань (Схема 1)

 Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи.

Схема 1. «Ключові» завдання для реалізації цілей «когнітивної групи»

СИНТЕЗ ОЦІНКА АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗУМІННЯ ЗНАННЯ ДЕЯКІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Мозкова атака Основне завдання використання методу — збирання якомога більшої кількості ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Використовується з метою продукування найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми. Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми. Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть суперечливих, відсутність їх оцінювання у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення. Мозкову атаку можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу — заощадження часу на уроці); індивідуально, у парах, групах.

Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи. Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі.

 Крок 1. Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися.

Крок 2. Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах, парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу. ПРИКМЕТНИК

 Крок 3 Учитель говорить учням: «Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ або думаєте, що знаєте з теми. Не оцінюйте думки: правильно чи неправильно, вірно чи невірно.

Крок 4 Учні називають, що вони знають з теми. Вчитель записує усі думки учнів на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи ніяких запитань. Якщо «мозкова атака» в групах чи індивідуальна, учні записують навколо теми все, що знають із запропонованої теми.

Крок 5 Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?». Напроти цієї інформації записує знак питання — «?». Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний однина множина середній число відмінки другорядний член речення ознака предмета ПРИКМЕТНИК -e -є жіночий рід зьк цьк ськ прик. + ім. який? яка? яке? які? синій круглий смачний -а -я чоловічий -ій -ий -і На цьому мозкову атаку можна завершити, оскільки завдання щодо актуалізації знань учнів з теми виконане, і можна продовжити класифікацією інформації.

Крок 6. Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний однина множина середній число відмінки другорядний член речення ознака предмета ПРИКМЕТНИК -e -є жіночий що означає? як пов'язаний з іншими словами? приклади запитання правопис рід зьк цьк ськ прик. + ім. який? яка? яке? які? синій круглий смачний -а -я чоловічий як змінюється? -ій -ий -і 79 Нова українська школа: порадник для вчителя.

 Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи. Після мозкової атаки учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають знайомитися на уроці. Аналізуючи все, що повідомили учні з теми, вчитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, яка інформація залишилася поза увагою. При проведенні «мозкової атаки» запитання не ставляться! Учні мають самостійно пригадати все, що вони знають з теми. «Мозкова атака» використовується і для розв’язування завдань, які потребують обговорення різних підходів до їх вирішення. Така «мозкова атака» має іншу мету і, відповідно, інший результат. Чи потрібно під час «мозкової атаки» задавати учням запитання? Ні. Учні пригадують інформацію у тому порядку і в тій кількості, на яку спроможні. Асоціативний кущ (гронування)

Стратегія «Асоціативний кущ» використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому. На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ) метод «ґронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення — асоціативне мислення. Алгоритм роботи за стратегією

 Крок 1. Учитель (учень) пише тему — центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.

 Крок 2. Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. ОСІНЬ птахи відлітають парасолька холодно дощі золота красиве листя хочеться спати сумно білка запасає горішки Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.

 Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв’язки між словами. Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо. Асоціації не бувають правильними чи неправильними.

Кубування «Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Кован та Кован, 1980 р.) Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки:

 1. Опишіть.

2. Порівняйте.

 3. Встановіть асоціації.

4. Проаналізуйте.

5. Знайти застосування.

6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».

 Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних. Використовуючи цю стратегію у початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагається, у доступних для них формулюваннях.